«Складність полягає в тому, щоб навчитися утримувати й обмежувати надгарячу плазму всередині електромагнітного поля. Плазма поводиться подібно до погодної системи, оскільки її поведінку неймовірно важко передбачити за допомогою звичайних методів», — розповів Джеймс Ламберт, фінансовий директор компанії Pulsar Fusion.
Щоб впоратися з ризиками, які приховано у використанні технології, компанія вдалася до допомоги машинного навчання. Вона уклала угоду на партнерство з американською Princeton Satellite Systems для застосування алгоритмів суперкомп’ютера. Останні мають допомогти точніше керувати плазмою і спрогнозувати її поведінку.
Якщо вченим вдасться домогтися успіху, температура в рушії сягне кількох сотень мільйонів градусів. Це гарячіше, ніж на поверхні Сонця. Надлишок енергії має допомогти ракеті розвинути швидкість у понад 800 тисяч кілометрів на годину. У теорії, такий прогрес у пересуванні космічних апаратів дасть змогу вдвічі швидше досягти Марса.
Варто зазначити, що Pulsar Fusion будує рушій прямого термоядерного синтезу. У ньому заряджені частинки створюють тягу безпосередньо, а не перетворюються на електрику. Завдяки атомним ізотопам не потрібно величезне паливне навантаження, і це ефективніше, ніж в інших варіантах.
«Ви повинні запитати себе, чи зможе людство використовувати термоядерний синтез? Якщо ми не зможемо, то все це не має жодного значення. Якщо ми зможемо — а ми зможемо, — то термоядерні двигуни стануть абсолютно неминучими. Це непереборно для еволюції людства в космосі», — заявив Річард Дінан, генеральний директор Pulsar Fusion у коментарі TechCrunch.