До початку повномасштабної війни Україна входила у п’ятірку найбільших постачальників агропродукції в Євросоюз. На нас, за даними Єврокомісії, приходиться до 10% світового ринку пшениці, 15% — кукурудзи, не кажучи вже про 50% по соняшниковій олії.
Розв’язана росією повномасштабна війна проти України продовжує руйнувати світовий порядок. Це відчув на собі енергетичний ринок Європи цього опалювального сезону. Зараз настає черга світового продовольчого ринку.
«Війна в Україні спричинила подальше погіршення кризи продовольчої безпеки у світі особливо для країн, що розвиваються, та для найменш розвинутих країн. Це поглиблює існуючу вразливість глобальної економіки — стримує зростання, збільшує інфляцію, розриває мережі постачання, підвищує енергетичну та продовольчу небезпеку та поглиблює ризики для фінансової стабільності», — наголошує резолюція останнього саміту G7 в Хіросімі.
У 2022 році зернових і олійних культур зібрали майже вдвічі менше, ніж попереднього року, на 2023 рік експерти прогнозують продовження падіння. Це жодним чином не означає брак продовольства для України, але ця тенденція може призвести до чуттєвої загрози саме світовій продовольчій безпеці. Якщо один рік падіння імпорту з України змогли перекрити інші країни-експортери, то другий рік поспіль вже може почати звучати страшним словом «голод» для країн, що мають критичну залежність від імпорту продовольства.
І головний механізм врегулювання ситуації полягає не в констатуванні цього факту, а в пошуках рішень нівелювання впливу агресора на світовий порядок через, в тому числі економічні механізми. Так само як це було зроблено в енергетичній сфері.
Які головні виклики стоять на сьогодні?
Читайте також: Віталій Селик Каховська ГЕС підірвана росіянами. Які наслідки?
Найболючішій зараз — це наслідки підриву росіянами Каховської ГЕС. Точні збитки для аграрного сектору, особливо з врахуванням негативного впливу на екологію регіону, зможуть бути підраховані лише після повної деокупації. Але вже зараз очевидні проблеми зі зрошенням земель в Дніпропетровській, Херсонській і Запорізькій областях, і навіть загроза посухи на полях центру і півдня країни. Зрозуміло, що затоплені землі як на контрольованій, так і на тимчасово окупованій території принаймні кілька років будуть непридатні для посівних робіт. І вагомий удар по внутрішній логістиці нанесений через вимушене припинення судноплавства Дніпром. Основний трафік аграрної продукції з багатьох регіонів останніми роками відбувався саме річковим транспортом.
Також, протягом вже майже 16 місяців війни, накопичується руйнівний вплив на галузь від ведення воєнних дій на нашій території і постійних обстрілів ракетами і шахедами. За оцінками KSE, агропромисловий комплекс та земельні ресурси України отримали прямих збитків на суму більше $8,7 мільярда. Найбільша частка збитків агросектору — через знищення та пошкодження сільгосптехніки, серйозні втрати зазнала інфраструктура для зберігання виробленої сільськогосподарської продукції.
Читайте також: Наталія Савченко Немає часу чекати на завершення війни, треба розміновувати поля
Вкрай важливою проблемою є масштаб мінування сільськогосподарських земель: тисячі мін та інших вибухонебезпечних об’єктів розкидані на українських сільськогосподарських угіддях площею понад 4 700 кв. км. А ще й через розлив води після підриву Каховської ГЕС міни позмивало й розкидало вздовж узбережжя Дніпра, що нижче Нової Каховки. Розмінування сільгоспземель зараз здійснюють і урядові структури, і неурядові організації. Урядом плануються рішення по сертифікації нових операторів з розмінування. І навіть агрохолдинги інколи самостійно проводять розмінування на своїх землях. Проте проблема надто велика. Саме тому нагальне гуманітарне розмінування — одна з ключових тем, яку просуває економічний блок Уряду на всіх міжнародних перемовинах, і наші партнери мають бути свідомі щодо падіння аграрного експортного потенціалу України, який стане наслідком не вирішення цього питання у найшвидший спосіб.