Аналізуючи дані, отримані супутниками в період з 2018 по 2021 рік, вчені виявили, що рівень аерозолів має прямий вплив на швидкість фотосинтезу. За нижчих рівнів аерозолів, які включають пил, дим від пожеж і забруднення від людської діяльності, рослини фотосинтезують інтенсивніше.
Аерозольні частинки можуть блокувати сонячне світло, необхідне для фотосинтезу. Коли ж атмосфера чистіша, більше світла досягає листя, що стимулює фотосинтез. Команда також виявила, що 64% Європи показує вищі темпи фотосинтезу у вихідні дні.
«Наприкінці тижня, коли знижується автомобільний рух і промислова активність, рівень забруднення падає, і це стимулює фотосинтез», — зазначила Хе.
Дослідники також виявили значне зниження аерозольного забруднення у 2020 році через пандемію COVID-19. У результаті рослини були активні протягом усього тижня, що відрізняється від звичайного ритму. Зменшення рівня аерозолів, особливо від транспорту та промисловості, може сприяти збільшенню захоплення та збереження вуглецю.
Хе та її колеги підрахували, що в разі повернення рівнів аерозольного забруднення до рівнів, які спостерігаються в період пандемії, рослини зможуть щорічно видаляти з атмосфери додаткові 41 мільйон тонн CO2.
«Поліпшення якості повітря не тільки важливе для здоров’я людей, але також має величезний вплив на продуктивність екосистем», — наголосила Хе.
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Великі держави не виграють війни з
національно-визвольними рухами
Сергій Плохій, історик, професор Гарварду
Інтерв’ю з ним читайте у номері,
що можна придбати тут
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Ми, українці, така, трохи розхристана
громада вільних людей. Ми не дуже багато жили,
і ми далеко не зразок для наслідування,
але у нас шанується людська гідність
Антон Дробович, директор Українського інституту
національної пам’яті, а нині солдат ЗСУ
Інтерв’ю з ним читайте у номері,
що можна придбати тут