Уперше за останні кілька десятиліть високі відсоткові ставки, високі ціни на нафтопродукти та складні умови кредитування трапилися одночасно. На яких активах має сенс зосередитися інвесторові?
Співавтор: Ілля Кислицький, керівник аналітичного департаменту Blackshield Capital AG
Нещодавно ми підбили підсумки третього кварталу і виявили багато цікавих закономірностей. Більшу частину року ми фокусувалися на макроекономічній складовій глобальної процентної стратегії центробанків, і особливо на можливому впливі їх політики на фінансові ринки. Уперше за останні кілька десятиліть високі відсоткові ставки, високі ціни на нафтопродукти та складні умови кредитування трапилися одночасно.
Після кризи регіональних банків глобальні ринки почали активне зростання. У США — на тлі сильного ринку праці, у Європі — на тлі зростання окремих секторів (luxury, travel), у Китаї — на тлі тези про відкриття економіки. Все це супроводжувалося скороченням волатильності та дало змогу великим ринковим учасникам (пенсійним фондам, системним хедж-фондам) зафіксувати результати зростання і зайняти захисне позиціонування по ринку до кінця року.
Яким чином зазначені тренди впливають на інвестиційні портфелі? Простіше кажучи: на яких активах має сенс зосередитися інвесторові? Ми рекомендуємо тримати у фокусі ринок акцій, боргові інструменти та товарні активи. Розглянемо кожну категорію детальніше.
Ринок акцій
Читайте також: Іван Компан Ринки б’ють рекорди. Але є нюанси
Позитивна сукупна прибутковість фондового ринку в перші три квартали спонукає детальніше розібратися в тому, які компанії сформували лідерський кластер, і які характеристики їм притаманні. Насправді за абсолютною прибутковістю в десятки відсотків зростання семи-восьми компаній високої капіталізації (що підігріваються тематикою ШІ) ховається досить слабке структурне зростання S&500. Приміром, частка компаній, яка торгується вище своїх середніх значень, становить менше 15%. А в самій структурі індексу немає жодної компанії, яка б позитивно торгувалася за підсумками кожного місяця в році.
Загалом, економіка США балансує на вістрі, оскільки більш слабке зростання може призвести до рецесії, а більш сильне відновить інфляцію та активність ФРС. За таких умов привабливими виглядають компанії із секторів, які не пропускають можливі ралі, але є більш стійкими відносно ринку та можливих макро-ризиків. Насамперед це компанії із секторів охорони здоров’я (healthcare), фінансового сектора (financials), споживчих товарів (consumer staples) та індустріального сектора (industrials).
Серед основних критеріїв вибору компаній можна виділити такі:
- Дивідендна дохідність вища за S&P500
- Низька бета (показник ринкового ризику для цінних паперів або портфеля цінних паперів)
- Високе покриття процентних платежів
- Стабільність генерування чистих грошових потоків
- Низьке боргове навантаження.
Борговий ринок може стати притулком для інвесторів на тлі паузи в політиці монетарного стиснення та корекції на фондовому ринку. Ринок боргових інструментів знову відзначився зростанням дохідності. Однією з основних причин такої динаміки в третьому кварталі можна назвати стійку в окремих категоріях економіку США і разом з цим проциклічну фіскальну політику.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Для хедж-фондів, пенсійних фондів та інших великих ринкових учасників не так багато альтернатив, окрім облігацій, для перетікання капіталу з ринку акцій.
Затяжні та інтенсивні цикли підняття відсоткових ставок глобально призвели до ефекту, коли прибутковості середньострокових боргових паперів виявилися вищими за короткострокові. Однак, у міру наближення до термінальної відсоткової ставки йдеться не тільки про розворот цього тренду, а й про ризики реінвестування. Дедалі більше інвесторів збільшують дюрацію своїх портфелів, прагнучи зафіксувати вищу прибутковість боргових паперів.
Товарні активи
Зростання цін енергоносіїв і попиту на індустріальні метали привертає увагу інвесторів, які шукають альтернативні джерела прибутковості. Сильний долар у третьому кварталі не сприяв зростанню товарних індексів, але подальші перспективи валюти дають змогу повернутися до тематики товарних ринків зі ще більшим ентузіазмом. Серед найпривабливіших активів можна відзначити нафту і нафтопродукти, мідь, золото.
Нафта та індустріальні метали (мідь, алюміній тощо) поступово зростають на тлі скорочення запасів. Зі структурного погляду золото і метали платинової групи зберігають попит від секторів зеленої енергії та автосектора.
Золото має великі стратегічні перспективи зростання через нарощування центробанками резервів, зростаючу геополітичну напругу, і попит на універсальні активи, які виступають альтернативами долару та облігаціям США.
Останнім часом глобальна геополітична напруга зіграла на користь універсального обмінного активу, і частка золота в резервах почала зростати (наразі близько 17%). Здебільшого, це можна пояснити політичною поляризацією, де замість публічного боргу США деякі центробанки почали посилено закуповувати золото
Міжнародні резерви золота сягнули рекордного значення в 38.7 тисяч тонн, що перевищило рівень 38,3 тисяч у 1965-му, коли частка золота в глобальних золотовалютних резервах становила 58%.
Нафта. Після істотного зниження з середини 2022-го до середини 2023-го (зі $120 до $65), нафта відновила цінові рівні до $90. Енергетичний сектор у розрізі темпів розширення цього року обійшов навіть фондові індекси, що швидко зростають, включно з S&P500 і NASDAQ. Однією з основних причин, що підтримують ціни на нафту, можна назвати регулювання видобутку ОПЕК+ (скорочення видобутку на 1.15 млн барелів/день, анонсоване у квітні).
За оцінкою МВФ, Саудівська Аравія зможе збалансувати поточний бюджет за середньої ціни нафти в $80. У глобальній перспективі попит на нафту залишається нееластичним, високим і стабільним, тому будь-яке скорочення видобутку різко відбивається на ціні нафти. У той час як виробники з США збільшують обсяг видобутку, вартість видобутку скоротилася на 60% від піку 2014- го. Це дає змогу компаніям із цього сектора розподіляти дивіденди серед інвесторів. За прогнозами, до кінця року рівень запасів нафти залишатиметься низьким, що підтримуватиме рівень цін.
Індустріальні метали. За даними IEA, до кінця 2023-го близько 18% проданих автомобілів — електромобілі (до 2030-го ця цифра зросте щонайменше до 35%). Стратегічно цей перехід означає структурні зміни в попиті, зокрема з прямого споживання нафтопродуктів на метали, необхідні для виробництва автомобілів. Це стосується не лише рідкоземельних металів, необхідних при виробництві батарей, а й промислових металів. Попри те, що уповільнення виробничої активності в Китаї (включно з машинобудуванням і стагнацією в секторі нерухомості) скорочує попит, глобальні запаси міді перебувають на багаторічних мінімумах, а нарощування видобутку є доволі повільним та інертним процесом. З інвестиційної точки зору мідь є одним з найпривабливіших активів у довгостроковій перспективі.
Серед основних ризиків наступних періодів ми бачимо наступні:
- Теза про крихкість глобальної економіки залишається незмінною. Як наслідок, це може створити волатильність на фондових ринках у наступні 2−3 квартали.
- Подальше зменшення ліквідності на ринку.
- Геополітична криза, виникнення нових збройних конфліктів і воєн.
Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут
