Мінімум один мільйон. Саме стільки віддалених співробітників по всьому світу, за підрахунками видання Fortune, вже отримали листи із розпорядженнями повернутися до роботи в офісі.
Бачитися з підлеглими щодня чи принаймні кілька разів на тиждень «вживу» прагнуть керівники Amazon, Apple, Meta, Google, Starbucks, Disney та багатьох інших світових корпорацій. Здалася навіть Zoom, компанія, чий продукт став невід’ємною частиною нової постковідної культури.
Що трапилося? Та просто пандемію COVID-19 офіційно скасували. І багато роботодавців схаменулися, що втрачають — якщо ще не втратили — контроль над підлеглими.
The Washington Post наводить цитати з «листів щастя», які здебільшого мають ультимативний характер:
- Meta та Amazon чекають на особисту присутність співробітників тричі на тиждень, а хто не згоден — не триматимуть;
- Tesla ще з пізньої осені 2022 року оголосила про скасування формату віддаленої роботи й необхідність працювати в робочому просторі мінімум 40 годин на тиждень.
- Тоді ж, коли ще не прохолола угода про покупку Ілоном Маском Twitter, дісталося і персоналу соцмережі. Новоспечений СЕО заявив, що бажає бачити кожного на своєму місці — в офісі. Або ж не бачити більше ніколи;
- Disney очікує, що працівники з’являтимуться на робочих місцях принаймні чотири рази на тиждень;
- І навіть президент США Джо Байден особисто закликав урядовців вжити максимум заходів з повернення своїх підлеглих на робочі місця до осені 2023.
Чи була б аналогічною історія у нас, залишається тільки здогадуватися: 24 лютого 2022 року українцям стало геть не до COVID-19. Частина бізнесів релокуювалася в межах України, частина — за кордон, хто з командою, хто без.
Формат віддаленої роботи для багатьох галузей надовго став чи не єдиним можливим у принципі.
Back to the roots
Восени 2022 року до України повернулося біля 5 млн громадян, що виїхали в лютому 2022. Станом на серпень 2023 року до них приєдналося ще 230 тис. осіб. Точної цифри, скільки працівників стали до роботи в офіси, наразі немає. Але, згідно з дослідженням CBRE Ukraine, зафіксована позитивна динаміка офісної активності (+51% за перші півроку 2023).
Чи означає це, що українські бізнеси та локальні представництва міжнародних готові повертати людей до офісів, не чекаючи на завершення бойових дій? Чи готові повертатися самі люди і, якщо так, що є на те причиною? Ми поставили ці та низку інших запитань резидентам Creative States, опитавши представників із п’яти локацій мережі.
Читайте також: Валерій Решетняк Ринок праці в Україні: Настрої біженців, популярні професії та зміни у зарплатах
Переважна більшість відповідей надійшла від представників IT-індустрії. Також в опитуванні взяли участь працівники креативного сектору, венчурних фондів, фінансової та туристичної індустрії, реального сектору економіки, NGO та благодійних фондів, компаній FMCG-сектору, бухгалтерії та юридичних послуг. Більше половини опитаних — люди у віці від 26 до 35 років. 70% респондентів — резиденти Creative States у Києві, ще 30% — резиденти Creative States у Дніпрі, вимушено релокований до Дніпра персонал компаній із тимчасово окупованих чи постраждалих від бойових дій міст.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Цінність живого спілкування та елементарна безпека
За роки пандемії багато хто у світі переглянув свій work-life баланс та значно інвестував у домашній офіс, тож не готовий відмовлятися від цього ось так одразу. Комусь, навпаки, вже в печінках сидить робота з дому. Особливо кортітиме повернутися на робочі місця тим, в кого площа цього дому не така вже й велика, іронічно зауважують в The New York Times.
Українцям також чудово знайома робота в умовах обмеженої житлової площі, дітей зі школою онлайн та другого із подружжя в одній кімнаті із тобою. Тож кожне послаблення карантинних вимог і можливість «перемкнутися», не кажучи вже про повернення до робочого простору, багатьма сприймалося позитивно.
2022 рік, повітряні тривоги та ракетні атаки внесли суттєві корективи в ставлення до офісної роботи. Наразі опитані резиденти Creative States здебільшого (майже 59%) працюють у гібридному форматі, проте регулярно з’являються на роботі:
- 34,8% опитаних відповіли, що бувають в офісі 5−6 разів на тиждень;
- 28,3% — приходять на роботу 3−4 рази на тиждень;
- 26,1% — відвідують офіс 1−2 рази на тиждень.
Абсолютна більшість респондентів (80,4%) відповіла ствердно на питання, чи пов’язана їхня діяльність з активним спілкуванням та взаємодією з іншими людьми. Проте в подальшому з’ясувалося, що геть не це є основною потребою регулярно бути присутніми на робочих місцях.
Вісім із десяти опитаних (73,9%) стверджує, що в офісі їм працюється продуктивніше, ніж з інших місць. Ще шестеро із десяти респондентів (65,2%) відповіли, що надихаються роботою в колективі. Водночас майже третина із них (28,3%) тішиться можливості зосередитися та працювати без відволікань та вимушених перерв. І майже чверть (23,9%) резидентів Creative States зізнається, що наразі відчуває себе в максимальній безпеці саме на роботі.
«Плюшки» та «стоп-слова»
Безлімітні снеки та вишукана кава вже давно не є додатковими аргументами на користь офісу. Принаймні резиденти Creative States із радістю йдуть у 2023 на роботу через:
- комфортне робоче місце — за цей пункт проголосували 82,2% опитаних;
- атмосферу та ком’юніті — із цим згодні 73,3%;
- наявність безперебійного електропостачання — цю опцію цінують 66,7%.
Війна — час, коли звичні в мирних умовах речі сприймаються особливо гостро і яскраво. Тож зараз робітники більш охоче стануть до роботи офлайн за наявності розвинутої офісної інфраструктури (48,9% голосів), зон відпочинку (48,9%), кімнат для переговорів (53,3%) й організації дозвілля (55,6%).
Наявність укриття, як це не дивно, не входить у ТОП-3 причин вибирати офіс: за цей пункт проголосували 55,6% опитаних. Утім, у разі повітряної тривоги резиденти Creative States, що перебувають безпосередньо на локації, користуються укриттями: це не обговорюється. 34,8% респондентів, працюючи з дому, відповіли, що дотримуються правила двох стін. Ще 10,9% переходить до ванної кімнати чи коридору.
Набагато більше за власну безпеку під час роботи опитаних хвилює час, що витрачається на дорогу та логістика. Звісно, навряд чи хтось із них долає щодня 50 миль (~80 км) в один бік, як відтепер двічі на тиждень доведеться робити працівникам Zoom.
Проте 80 км у Штатах, де немає воєнних дій, — це навіть не 10 км по сучасному Києву чи Дніпру. Блокпости, що сповільнюють трафік; перекриті для руху вулиці чи цілі квартали; зупинки громадського транспорту під час повітряних тривог — це і справді халепа. Тож:
- 60% резидентів Creative States готові, якщо це можливо, більш ефективно використати час, витрачений у заторах, на робочі чи особисті потреби;
- ще 11% хвилює перспектива опинитися під час повітряної тривоги далеко від дому та/або близьких людей;
- лише 14% опитаних готові повністю відмовитися від поїздок до офісу, якщо логістика негативно впливатиме на їхній життєвий ритм.
Що далі?
На відміну від країн світу, які тільки оговтуються після пандемії, Україні вже давно не до цього. Історія із «батогом» від світових корпорацій тільки набирає обертів, але є велика ймовірність, що ультиматум «До офісу — або геть звідси!» стане не найкращою мотивацією для українців. Тож очікуємо, що власний досвід України 2022 та 2023 років стане в пригоді не тільки тим, хто формує політики повернення до робочих просторів, але й кожному з нас.
Всі вже знають, що таке блекаути — тож не підготувати на цю зиму в офісах генератори та безперебійний інтернет буде просто безглуздо.
Те саме зі сховищами: у приміщеннях чи поруч. Якщо їх (ще) немає — не варто дивуватися офісній пустці та відсутності ентузіазму у підлеглих.
І найголовніше, що варто зробити: «варити жабу повільно» та змінити вимоги на діалог. Всупереч страху багатьох роботодавців, люди охоче повертатимуться з віддаленої роботи. Справа не тільки в сховищі, генераторі, каві чи спілкуванні з однодумцями. Рівновага, спокій, безпека: ось за чим щодня чи принаймні кілька разів на тиждень їхатимуть підлеглі того керівника, який перейматиметься створенням для них таких умов. І найкращою нагородою йому стануть сухі цифри: «Як ви?» — «Я норм» (82,2%).
Новий журнал NV вже можна замовити за цим посиланням. У номері: три ексклюзивні інтерв’ю із інтелектуальними зірками Тимоті Снайдером, Енн Епплбаум і Френсісом Фукуямою та одне — із британським експрем’єром Борисом Джонсоном, це чотири погляди на війну, світ, Україну та її майбутнє. Серед матеріалів також — розповідь про найзухваліші операцій ГУР, Топ-50 вітчизняних брендів і Топ-30 світових виробників зброї. Авторські колонки Ярослава Грицака, Стівена Пайфера і Світлани Ройз
