Фахівці аналітичних центрів оприлюднили огляд роботи парламенту та КМУ за четвертий рік роботи — що позитивного зроблено в економічному напрямі, що важливого загальмовано та що прийнято негативного.
Детальний аналіз змін в економічному напрямку за четвертий рік роботи парламенту — викладено за посиланням, попередні роки роботи парламенту також є у дослідженнях.
Основним трендом періоду 2022−2023 роки стало поступове згортання «воєнної податкової реформи» весни 2022 року та повернення до звичайних законодавчих умов ведення бізнесу та адміністрування податків.
За підсумками четвертого року роботи парламенту та кабміну — Україна мала такі економічні показники станом 1 жовтня 2023 року:
- Економіка поступово виходить з кризи: після падіння у 2022 році на -29% ВВП, у 2023 році економіка прогнозовано зросте орієнтовно на +4% ВВП (згідно прогнозів МВФ, WB та НБУ). Зокрема, частково відновився експорт товарів.
- За рік, що минув, макроекономічна ситуація стабілізувалася та покращилася. Інфляція скоротилася з 26.6% за 2022 р. до 7.1% у річному вимірі за вересень 2023. Валютні резерви НБУ зросли до рекордних за всю історію незалежності $41.7 млрд наприкінці липня, хоча впали на $2 млрд з того часу. Відносно стабільна макроекономічна ситуація дозволила НБУ скасувати жорстку фіксацію валютного курсу і перейти до контрольованого плаваючого курсу.
- Проте, економіка залишається гранично залежною від зовнішньої допомоги. Окрім військової та гуманітарної допомоги, Україна станом на кінець липня 2023 отримала від партнерів $124.4 млрд фінансової допомоги. Ця сума є співставною з ВВП країни, тому робить макроекономічну ситуацію вразливою до зовнішньополітичних факторів.
- Обсяги депозитних вкладів у банківській системі зростали весь 2022−2023 роки. Чистий прибуток банків України за січні-липні 2023 року становив 83,2 млрд грн, за 2022 рік банки отримали прибуток 24,7 млрд грн за рік. За останні два роки було визнано неплатоспроможними лише кілька невеликих банків.
Таким чином, країни — партнери України та Євросоюз мають безпрецедентні важелі впливу на політику української влади, зокрема проведення реформ. Важливо, що, на відміну від минулого року, партнери почали обумовлювати надання подальшої фінансової (але не військової) допомоги певними конкретними кроками з реформування, насамперед, у сфері утвердження верховенства права, боротьби з корупцією, деолігархізації, тощо.
Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут
