Нещодавно у Варшаві відбулась міжнародна виставка та конференція ReBuild Ukraine powered by Energy. Захід зібрав представників з понад 500 компаній і понад 30 країн.
Під час панельних дискусій учасники обговорили сценарії великої відбудови України, інвестиційні можливості, ключові ризики та шляхи їх подолання.
Основні тези обговорення
Build back better
Читайте також: Анна Дерев'янко Підвищення зарплат і розширення штату: Плани бізнесу в Україні на 2024
Учасники зазначили, що в Україні попри повномасштабну війну продовжує працювати приблизно 95% бізнесу. Цю цифру підтверджує дослідження Американської торговельної палати в Україні, яке відзначає, що 84% компаній-членів повністю функціонують після півтора року повномасштабної війни, 16% — продовжують працювати частково. Інше дослідження бізнесу під час війни від Європейської Бізнес Асоціації говорить, що 69% компаній-членів працюють у повному обсязі, 31% — з певними обмеженнями.
Будуються заводи, відкриваються нові магазини, супермаркети, виробництва. Також поступово відновлюється житловий фонд в окремих регіонах країни. Однак залишаються такі сфери, як комунікація, критична інфраструктура, освіта, які потребують суттєвих інвестицій та державної підтримки.
Вже зрозуміло, що велика відбудова потребуватиме залучення іноземних гравців. Це стосується як технологій, так і людського капіталу, будівельного обладнання. Іноземні компанії з різних країн готові до співпраці з Україною. Однак більшість з них вагається через воєнні ризики, нерозуміння бізнес-середовища та правової бази. Вони також наголошують, що відновлення України має відбуватись відповідно до європейських принципів — принципів циркулярної економіки, повторного використання матеріалів, сталості та ефективності, інноваційності, розв’язання питання з утилізацією відходів. Завдання не просто відбудувати країну, а відбудувати її кращою, ніж вона була до війни.
Обережність щодо України
Основний фактор, який зупиняє іноземців від виходу на українських ринок — нерозуміння, що таке Україна та як тут працювати. Вони губляться в кількості фондів, урядових і позаурядових структур. Водночас їх цікавить покроковий план та конкретні можливості для інвестицій або співпраці. Представників бізнесу зацікавив національний павільйон, де були представники територіальних громад з чітким переліком потреб та об’єктів, які потребують залучення інвестицій.
Тому дуже часто під час панельних дискусій від українців та іноземців, які вже працюють в Україні, лунали такі заклики:
- Відвідайте Україну, познайомтесь з людьми, культурою
- Українці часто не готові працювати віддалено, однак дуже цінують тих, хто готовий стояти пліч-о-пліч в ці нелегкі для країни часи
- Проведіть початкові дослідження ринку, правового регулювання вашої сфери діяльності (необхідність отримання спеціальних дозволів, ліцензій, оподаткування, варіантів корпоративної структури), оберіть форму присутності, шукайте партнерства з українськими компаніями — це допоможе розділити та знизити ризики
- Україна зазнала масштабних руйнувань, однак не на всій території
- Органи влади працюють, правове поле існує, законодавство змінюється відповідно до європейських стандартів
- Україна стрімко рухається в напрямку децентралізації та цифровізації
Дайджест NV Преміум Щоденна розсилка матеріалів розділу NV Преміум. Десять найбільш популярних матеріалів за минулий день Підпишись Щодня
Іншим фактором, який зупиняє іноземців від виходу на українських ринок, є також корупційні ризики. У зв’язку з цим від України очікуються такі подальші кроки:
- дерегуляція
- реформування законодавства відповідно до рекомендацій ЄС (виконання цього пункту може подвоїти інвестиції в Україну)
- прозорість у сфері публічних закупівель
- ефективне використання державних коштів (належна оцінка вартості проєкту та валідація)
Будівельні матеріали
Іноземні компанії з різних країн готові до співпраці з Україною. Однак більшість з них вагається через воєнні ризики, нерозуміння бізнес-середовища та правової бази
В Україні діє понад 2 000 українських та понад 3 000 міжнародник стандартів. Лише третя частина стандартів перекладена. Частина євро-кодів прийняті в якості національних, однак не всі вони актуальні. Невідповідність у технічному регулюванні уповільнює експорт українських будівельних матеріалів, а також імпорт іноземних. Значних руйнувань зазнала лабораторна база, що значно ускладнює надання будівельної продукції на український ринок та для експорту.
Окремий пункт, який має втілити Україна, — це повна заборона на використання азбесту та виробів й матеріалів із його вмістом у будівництві.
Україна очікує, що іноземні компанії почнуть відкривати виробництва в Україні, зокрема завдяки можливості використання таких інструментів як інвестиційні парки, пільги при залученні значних інвестицій тощо.
Фінансування
Різні фінансові інституції та фонди говорили про готовність інвестувати в приватний сектор України, що дозволить підтримати місцеву економіку, експорт, а також зберегти робочі місця всередині країни та рівень сплачуваних податків. За аналітикою Міжнародної фінансової корпорації (IFC), роль приватного сектора у відбудові України складає близько 1/3.
Однак одна із основних проблем, з якими стикаються фінансові інституції, — українські компанії не розуміють як проходити комплаєнс-перевірку, репутаційний аудит, подавати інвестиційний проєкт. З іншого боку — існує нестача проєктів для отримання грантів та позик.
Фінансові інституції, зокрема EIB, EBRD, IFC розкрили інформацію про вже зроблені інвестиції та подальші плани. Кожна з інституцій оголосила свій фокус фінансування та кроки, які необхідно зробити для отримання коштів.
Читайте також: Кирило Криволап 10 фактів про людський капітал України, які вирішать майбутнє країни
Зокрема EIB планує зосередитися на приватному секторі, а також інфраструктурі (транспорт, енергетика, школи, лікарні, садочки, житлові, адміністративні та громадські будівлі згідно з RNDA (Rapid Damage and Needs Assessment) та Українським планом).
EBRD планує інвестувати протягом 2022−2023 років 3 млрд євро для підтримки бізнесу та економіки. Основні сфери — банківський сектор, енергетика, життєва важлива інфраструктура, харчові продукти (агрокомпанії, ритейл), приватний сектор (фармацевтика, металургія).
IFC готові інвестувати в агросектор (системи зрошення), електронну комерцію, банківський сектор та фінанси, транспорт, телекомунікації, та сфери, де майже немає приватного сектору (освіта, медицина).
Підсумовуючи, скажу що в іноземних гравців недостатньо інформації про Україну та як долучитися до повноцінної відбудови у майбутньому. Одним із способів, яким українські компанії вже зараз можуть залучати іноземні компанії до співпраці, може бути участь у благодійних проєктах. Така співпраця може бути гарним стартом для довгострокового партнерства.