Syngenta Україна протягом десятиліть була і, попри втрачені через окупацію землі, воєнні дії, забруднення полів та блокування морського експорту, залишається вагомим гравцем на міжнародному агропродовольчому ринку. Згідно з даними ООН, до повномасштабного вторгнення Україна окрім свого задовольняла ще й попит на продовольство близько 400 млн людей у всьому світі. Загалом, за різними оцінками, виробництво аграрної продукції в нашій країні у 5−8 разів перевищує внутрішнє споживання.
І хоча війна зробила вразливими продовольчі системи та ланцюжки постачання в усьому світі, поставивши під загрозу продовольчу безпеку, насамперед у Центральній Азії та Африці, українське зерно все ж підтримує світову безпеку продовольства.
А українські сільськогосподарські товаровиробники, попри всі негативні фактори, від сезону до сезону демонструють стійкість і наполегливість, а сам сектор не лише не був повністю паралізований, а залишається привабливим для інвесторів.
Як приклад — старт будівництва додаткових виробничих потужностей заводу компанії Bayer із виробництва насіння кукурудзи у с. Почуйки на Житомирщині. Інвестиції становлять 60 млн євро. «Розширення виробництва — це одночасно створення нових робочих місць в області, збільшення податкових надходжень до бюджету, а також валютної виручки, що дуже важливо для української економіки в умовах війни», — зазначає голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.
Фото: public domain
Водночас очільник області наголосив і на відповідальній позиції Bayer. У 2022 році, через два місяці після початку повномасштабного вторгнення, компанія задля підтримки фермерів, які проводили посівну в надскладних умовах, передала їм безоплатно 140 тонн насіння кукурудзи.
Надскладні умови ведення агробізнесу не завадили українським аграріям і надалі модернізувати галузь, адже вони розуміють, що численні виклики, які стають на заваді успішному агровиробництву (серед іншого хронічною проблемою агросектору є зміна клімату), не можуть бути вирішені ефективно без використання технологій та інновацій, не завдаючи шкоди планеті.
Важливу роль у цьому процесі відіграють лідери ринку в галузі досліджень та розвитку сільського господарства.
«Ми наполегливо працюємо, аби теперішнє і майбутнє агровиробництво було безпечнішим та ефективнішим, компанія протягом десятиліть докладає значних зусиль для дослідження з розробки передових продуктів у сфері захисту рослин і насіння, а також технологій точного землеробства та регенеративного сільського господарства», — говорить керівниця напряму ЗЗР компанії Сингента в Україні Лідія Озерова.
У Сингента додають, що на дослідження одного препарату йде 8−10 років, а із 100 тис. молекул на ринок виходить 1−2. У грошовому еквіваленті це $260 млн витрат на один продукт глобально по 40 країнах світу.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю Фото: Syngenta Однак питання сталості в сільському господарстві не обмежується глобальними контекстами, місцеві контексти відіграють не менш важливу роль, адже різні регіони стикаються з унікальними кліматичними викликами та іншими проблемами. Розуміючи важливість адаптації власних інноваційних рішень до конкретних потреб, таких як стан ґрунту, доступ до води, тиск шкідників та хвороб тощо, компанія Сингента відкрила під час війни науково-дослідний центр у Київській області. «Науково-дослідний майданчик відповідає високим стандартам повного дослідницького циклу — від польових випробувань до збору та аналізу даних, лабораторної діагностики за допомогою найсучаснішого обладнання і сільськогосподарської техніки, а також цифрових інструментів із наземними та повітряними дронами. Це один із прикладів нашої безперервної підтримки сільськогосподарської галузі в Україні. Як уже зазначалося, група компаній Syngenta зобов’язалася надати українським фермерам продукти і послуги на комерційно-кредитних умовах на суму $400 млн у рамках підписаних раніше Меморандумів з Мінагрополітики, а також підтримку логістики і науково-технічних програм у часи війни і не тільки», — зазначає директорка регіону Європа, Близький Схід та Африка компанії Сингента Александра Бранд. Також на його базі впроваджується освітня програма SYNGENTA Training Center для сільськогосподарських товаровиробників із метою створення спільноти професійних аграріїв для обміну досвідом задля ефективного ведення бізнесу, тим самим сприяючи сталому розвитку на місцевому рівні. Саме тут спеціалісти, комбінуючи теорію та практику, демонструють фермерам зсередини науково-інноваційну складову препаратів та максимально наближені до виробництва умови апробації всіх продуктів, які представлені на ринку України. Водночас Лідія Озерова наголошує, що Сингента надає ринку потужну експертизу в галузі досліджень та розвитку, навчання і освіти для виробників — безпосередньо в полі та в діагностичній лабораторії. З метою розвитку інновацій та надання сталих рішень фермерам улітку цього року в південно-західній Німеччині, на кордоні Франції та Швейцарії, компанія Corteva Agriscience відкрила свою першу комбіновану дослідну лабораторію із захисту рослин та насіння в регіоні Європа, Близький Схід та Африка (ЕМЕА). Інвестиції становили майже 6 млн євро. «Інтегрований центр акумулює три науково-дослідницькі функції, спрямовані на розробку насіннєвого продукту для створення більш стресостійких і стійких до зміни клімату культур; молекулярну біологію з лабораторією генотипування, яка підтримує перевірку генетичної чистоти насіння; відкриття та розробку засобів захисту рослин для досягнення цілей сталого розвитку», — додали в компанії. Агровиробники підтверджують, що освітній компонент щодо правильного використання пестицидів і сталого управління бізнесом має вирішальне значення для загального успіху агробізнесу. Зокрема, у разі недотримання технологій фермер ризикує втратити не лише врожай на 20, а то і більше відсотків, а й власну репутацію. Не менш важливим освітній компонент є і для дотримання нормативних вимог, захисту навколишнього середовища, здоров’я та безпеки людей. «Фермери стають грамотнішими, досвідченішими, і ми пишаємося тим, що відіграємо в цьому не останню роль. Ми навчаємо агровиробників отримувати вигоду від поєднання стратегій ефективного управління водними ресурсами і здоров’ям ґрунту, диверсифікації культур, інтегрованої боротьби зі шкідниками, співпраці та обміну знаннями. Все це у найближчій перспективі приведе до більш стійкої системи ведення сільського господарства, коли виробники зможуть покращити родючість землі та підвищити врожайність, оптимізувати обмежені ресурси, зменшити витрати на виробництво і долучитися до спільних ініціатив, щоб заощадити гроші, час та скористатися кращими ринковими можливостями», — переконана Александра Бранд. Агрокомпанії-оригінатори вірять, що впровадження новітніх технологій має бути рушійною силою у веденні сталого сільського господарства. Трансформація сільського господарства без цього неможлива. І вона вже відбувається. Фото: public domain «Наші інвестиції в новий науково-дослідний центр відображають наше прагнення надавати фермерам інноваційні рішення, які підвищують продуктивність і сприяють сталій та стійкій глобальній продовольчій системі. Дотримуючись нашого бачення сталого розвитку, ми залишаємося непохитними у своєму зобов’язанні розробляти та впроваджувати інноваційні та сталі рішення для сільського господарства на благо наших клієнтів, споживачів і громад, яким ми служимо», — заявив керівник відділу селекції рослин Corteva Agriscience у Європі Елліот Хеффнер. Українські агровиробники розуміють, що без надійних партнерів в умовах війни за обмежених фінансових ресурсів складно максимально розкрити потенціал власного поля без шкоди для навколишнього середовища. І підтримка міжнародних агротехнологічних компаній є незамінною. Кількість інвестицій у різні можливості, щоб фермер отримав якісний продукт і, як результат, хороший врожай, є свідченням того, що бізнес дивиться в майбутнє з оптимізмом і вірить в Україну.
Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут
