Так, за Висновком Єврокомісії, «у боротьбі з піратством і контрафактною продукцією все ще є недоліки, оскільки Україна залишається одним із чотирьох основних транзитних пунктів для поставок контрафактної продукції до ЄС».
Чому ми в ЄС приділяємо таку велику увагу боротьбі з контрафактом, як країни Євросоюзу вибудували свою систему боротьби з цією проблемою, що вже зроблено в Україні і якими є рекомендації європейських експертів для України, щоб вона могла приєднатися до Митного союзу ЄС?
Контрафакт: всі супутні ризики та негатив
Іноді може здаватися, що підроблена продукція відомих марок — це можливість для не дуже заможних людей за менші гроші купити «майже брендову» річ. Але ми при погляді на контрафакт використовуємо інші критерії, які ставлять це явище в один ряд із організованою злочинністю.
Контрафактна продукція становить ризик для здоров’я громадян, зокрема дітей, часто призводить до серйозних травм, навіть летальних наслідків. Це стосується не лише продуктів харчування. На відміну від справжнього виробника, підробник не несе відповідальності за сировину, безпеку продукції та матеріали, які використовуються у їхніх виробах.
Контрафакт завдає фінансових збитків чесному бізнесу, збагачує тіньовий бізнес через дешеві матеріали та нелегальне виробництво, що призводить до зменшення податкових внесків. Підприємці, які транспортують контрафактні товари, можуть бути пов’язані із злочинними угруповання.
Тому сприяння контрафакту — чи то через бездіяльність, чи то через недостатні зусилля, або через корупцію у цій сфері — наражає на небезпеку життя і здоров’я громадян, сприяє тіньовому бізнесу, нечесній конкуренції та фінансує злочинні структури.
Контрафактна продукція може поширюватися не лише всередині країни, але й транзитувати до інших країн. Таким чином, митниця країни, яка пропускає контрафакт, «експортує» до інших країн усі пов’язані з цим небезпеки та негатив: загрозу здоров’ю громадян, економічні збитки для чесного бізнесу, недоотримані кошти від митних платежів.
Як побудована система в ЄС
До якої системи прийшли в ЄС, вважаючи її найбільш ефективною на зараз?
Митниця має виконувати функції контролю за міжнародною торгівлею: запобігати незаконній торгівлі, сприяти законній, — відтак захищати громадян від неякісної (тобто: небезпечної) продукції, сприяти справедливій сплаті митних платежів, наповненню бюджету та підтримувати чесну конкуренцію на ринку. Запобігати порушенням прав власності у міжнародній торгівлі, або ж унеможливлювати проходження через митні кордони контрафактної продукції, — один із напрямків такої роботи. Для реалізації митниця повинна мати необхідні інструменти регулювання з повноваженнями та процедурами, ІТ-рішення та налагоджену співпрацю. Кілька слів про ці чотири компоненти.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
1. Законодавство. Ключовим законодавчим актом у рамках Митного кодексу ЄС, який стосується саме захисту прав інтелектуальної власності на митному рівні, є Регламент ЄС 608/2013. Він забезпечує правовий механізм захисту прав інтелектуальної власності на зовнішніх кордонах ЄС та уповноважує митні органи держав — членів ЄС вживати заходів для запобігання ввезенню або обігу товарів, підозрюваних у порушенні IPR.
Зокрема, регулює процедуру митного контролю за дотриманням IPR та забезпечує законодавчу базу для втручання митниці з метою затримання або конфіскації таких товарів на кордоні; процедуру затримання митницею підозрілих товарів (як правило, на вимогу правовласників); запитів правовласників задля втручання митниці тощо.
Законодавство ЄС відповідає ставленню Союзу до цього питання. Боротьба з контрафактом є складовою боротьби з контрабандою. В ЄС контрабанда є кримінальним злочином. У кожної країни свій «поріг» обсягів товарних партій, за яким порушення починає розглядатися як кримінальне, але основний принцип залишається незмінним.
2. Повноваження митниці. Митний кодекс ЄС визначає інститут митниці як такий, що головним завданням має не стягнення митних платежів або контроль товарів на кордоні; він наділяє митницю інструментами контролю за безпекою товарів — відводить їй роль «поліції вантажів».
Митні служби абсолютної більшості країн ЄС наділені правоохоронними інструментами, тобто можуть проводити повноправні розслідування у сфері митних правопорушень. Митниця ефективно працює тоді, коли володіє правовими інструментами та можливістю отримувати та аналізувати високоякісну інформацію з оперативних джерел у симбіозі з митними даними.
3. Сучасні інформаційні системи. Вони дозволяють не лише реєструвати інформацію про марки, але і є платформою для онлайн спілкування та співпраці правовласників, митниці та правоохоронних органів у питаннях захисту права інтелектуальної власності. Тут також зберігається вся історія реєстрацій та спілкування. Дані та інформація можуть стосуватися вилучень, тенденцій та загальної інформації про ризик, в тому числі щодо товарів, які прямують транзитом через територію ЄС і які походять з території відповідних третіх країн або призначені для них.
Головною інформаційною системою є COPIS (anti-COunterfeit та anti-Piracy Information System), яка містить закриту інформацію про заявки правовласників, історію цих заявок — подання, змін, заходів щодо неї, її актуальності, країни її застосування, архіви, контактні дані у цих країнах, зразки захищеної продукції, ін., а також є платформою для спілкування з правовласниками.
Ще однією платформою для такої співпраці є IP-Enforcement Portal.
Через COPIS Єврокомісія та митні органи держав — учасниць ЄС можуть ділитися певними даними та інформацією, доступною їм, з відповідними органами третіх країн відповідно до домовленостей. COPIS відіграє вирішальну роль у налагодженні зв’язків між митницею та митними адміністраціями в ЄС на будь-якому етапі призупинення контрафактних товарів.
4. Взаємодія. Правила ведення правоохоронної діяльності у сфері міжнародного співробітництва досить докладно встановлені у міжнародних угодах та конвенціях. Дуже часто протизаконні вантажі переміщуються транзитом, а організатори цієї діяльності проживають у третій країні. Тоді митниця, компетенція якої обмежується розслідуванням злочинів усередині країни, найчастіше й не знатиме про незаконні дії громадян за кордоном держави.
Побачити загальну картину може митниця, яка на основі аналізу даних може відстежити та затримати цей вантаж. Але якщо вона не матиме правових інструментів, то затримання буде лише окремим випадком виявлення контрабанди на кордоні — без належного розслідування, припинення наступних випадків, кримінального переслідування та покарання всіх учасників злочинних схем.
Коли є рух вантажів між країнами, для ефективної боротьби з правопорушеннями важлива як можливість обміну інформацією, так і схожа кваліфікація правопорушень у країнах ЄС. Бо якщо такі правопорушення в одній із держав не підпадають під кримінальну юрисдикцію, складно вести повноцінне розслідування.
Як діє система в Україні: погляд збоку
Україна — транзитна держава, тому для ЄС важливо мати впевненість, що митні кордони України не будуть «відкритими воротами», через які до Євросоюзу потраплятиме контрафакт та пов’язані з ним проблеми.
В Україні Держмитслужба сприяє правовласникам у захисті IPR. При переміщенні товарів, що підозрюються у порушенні IPR, через митний кордон України, митниця має виявляти їх призупиняти їх митне оформлення. Потім митниця інформує як правовласника, так і декларанта про призупинення, повідомляючи йому назву та адресу правовласника. Наступні дії щодо поводження з контрафактними товарами, як-от розгляд методів знищення, здійснює правовласник.
На відміну від більшості митниць країн ЄС, українська митниця, не є правоохоронним органом і не виконує слідчих функцій. Вона має право порушити справу про порушення митних правил, та, за певних умов, вилучити товари, які є безпосередніми предметами правопорушення, відповідно до статті 476 Митного кодексу України.
В Україні діє Митний реєстр, розроблений Держмитслужбою.
Хоча злочини проти права інтелектуальної власності в Україні криміналізовані, однак кримінальну відповідальність за контрабанду було скасовано 2011 року, і зараз тривають дискусії щодо відновлення її кримінального статусу. Наразі переміщення через митний кордон контрафактних товарів, у тому числі їх транзит територією України, за українським законодавством, зараз не є кримінальним злочином.
Чому Україні варто прислухатися до думки ЄС і діяти?
По-перше, захист IPR на кордоні є зобов’язанням України за кількома міжнародними угодами: Угодою про асоціацію з ЄС, Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights, або TRIPS), та ін.
По-друге, приведення законодавства у відповідність до норм ЄС та запровадження практики ЄС у сфері IPR є передумовою для вступу України до Євросоюзу.
Тому дуже важливі зусилля України, які докладаються в цьому напрямку.
Наприкінці 2019 року Україна прийняла закон «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України». Він враховує положення Регламенту ЄС № 608/2013, і є ще одним кроком до адаптації законодавства України до стандартів ЄС. Ці зміни спрямовані на посилення захисту прав інтелектуальної власності та прискорення переміщення оригінальних товарів через кордон.
Від 2020 року діють «Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту ПІВ та взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами» та «Порядок реєстрації об’єктів ПІВ у Митному реєстрі» (Постанови Мінфіну від 09.06.2020 № 281 та № 282). Тож можна сказати, що норми українського Кодексу відповідають положенням актів ЄС щодо сприяння митницею у захисті IPR.
Ними, зокрема, встановлено єдиний підхід та правила застосування митними органами заходів щодо товарів, що підозрюються у порушенні IPR, уніфіковано форми взаємодії митних органів із правовласниками та декларантами, оновлено порядок реєстрації IPR у митному реєстрі, встановлено форми заяв, які використовуються у країнах ЄС.
Щодо практики, то на запит Держмитслужби, експерти з країн ЄС ознайомлюють із найкращими європейськими практиками захисту IPR та сприяють налагодженню зв’язків з авторитетними виробниками. Зокрема, запроваджено регулярні онлайн семінари, організовані за сприяння Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM). На регулярні онлайн-семінари, які проводяться за підтримки Програми підтримки управління державними фінансами ЄС (EU4PFM), запрошуються представники багатьох відомих брендів. На цих семінарах учасникам надають інформацію щодо важливих відмінностей оригінальних та контрафактних товарів. Під час навчального візиту до Болгарії представники Держмитслужби України ознайомилися із антиконтрафактною роботою Софійського аеропорту та спілкувалися з представниками Управління митної оперативної діяльності та розслідувань Національного митного агентства Болгарії. Підсиленню можливостей захисту IPR також сприяє Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні.
Водночас Україні було б вигідно розробити та затвердити правила/процедури знищення затриманих товарів, які порушують права інтелектуальної власності. Також корисною була б організація централізованого зберігання та консолідація інформації, отриманої від власників IPR чи правоохоронних органів про затримані товари, тенденції та загальну оцінку ризиків, включаючи товари, що прямують транзитом через територію України.
Докладно проаналізувавши ситуацію, європейські експерти розробили рекомендації, виконання яких дозволить Україні вийти на необхідний рівень відповідності вимогам ЄС. І, навпаки, часткове виконання загрожує поставити Україну до переліку країн, які толерують міжнародній торгівлі контрафактом. Україні рекомендують такі 5 кроків.
1. Продовжувати приводити законодавство, процес правозастосування та ІТ-системи у відповідність до вимог Регламенту ЄС 608/2013.
2. Законодавчо визначити, що правовласник надає письмове підтвердження митному органу, що, на його думку, право інтелектуальної власності порушено, і також письмово підтверджує свою згоду на знищення товарів.
3. Визначити процедуру знищення товарів, які порушують IPR, відповідно до Регламенту ЄС 608/2013. Заохочувати правовласників знищувати такі товари, якщо це можливо.
4. Привести функціонал національної системи управління заявками щодо IPR до вимог ЄС. Вивчити можливість впровадження COPIS як готового ІТ-інструменту ЄС в Україні. Це скоротить час і витрати на створення нового ІТ-інструменту, і Україна буде готова підключити COPIS на момент вступу до ЄС без будь-яких затримок або додаткових змін. Або ж — можливість обміну інформації національної системи з COPIS.
5. Вивчити можливість запровадження в Україні порталу захисту прав інтелектуальної власності IP-Enforcement Portal, щоб митні органи в Україні мали інформацію про зареєстровані торговельні марки та зразки в ЄС, про їх захист та для обміну інформацією з Єврокомісією та правовласниками.
Захист прав інтелектуальної власності — це важлива складова інвестиційного клімату в Україні. І від того, наскільки країни-партнери довірятимуть Україні в питанні захисту IPR, залежатимуть інвестиції для відновлення вашої країни.
Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут